четвер, 31 жовтня 2019 р.

Моя мандрівка козацькими стежками
     Цим літом, на відпочинку на березі Чорного моря, я познайомилась
з чудовою людиною, Сушко Наталією з Нікополя, яка безмежно любить
Україну. Вона запросила мене до себе в гості і ми домовились зустрітися
з нею на о.Хортиця на День Захисників України - 14 жовтня.
     Після проведення майстер-класу, 11 жовтня, ввечері я сіла на поїзд і
поїхала в Нікополь, де на мене чекала моя нова подруга.

     В перший день в нас була екскурсія пам’ятними місцями Нікополя. 
Дякуючи Наталії, я дізналася, що саме на цьому місці була розташована
Микитинська Січ, на якій в лютому 1648 р. Богдана Хмельницького було
обрано гетьманом. І саме з цього місця почалось визволення українських
земель від Речі Посполитої.

       Моїм другим здивуванням було те, що саме біля Нікополя археолог
Борис Мозолевський в кургані  Товста Могила знайшов свою знамениту
Золоту Пектораль.

       З початком російсько-української війни в 2014 році, Наталія  разом
зі своїми друзями стала волонтером. Вони збирали кошти на допомогу
українській армії, продукти та все необхідне. І саме завдяки їм, в Нікополі
повстав зовсім новий пам’ятник, присвячений Захисникам України, який
був зроблений на кошти, які збирала моя подруга разом з своїми друзями.
  
      Мене дуже вразила карта України, де кожна область створена
з різних мінералів.
     Біля краєзнавчого музею я побачила  давні козацькі хрести, кам’яні
баби тощо.

      На другий день ми відправились на могилу одного з найвідоміших
отаманів - самого Івана Сірка. 
        По дорозі до нього ми бачили багато пам’ятних знаків, які берегли
пам’ять про славні часи козаччини.

     Також відвідали місце Чортомлицької козацької Січі, яка була
зруйнована московськими військами Петра І за підтримку запорожцями
на чолі з Костем Гордієнком самостійницької політики гетьмана Івана
Мазепи.
      14 жовтня, в день козацтва, ми поїхали в саме серце Козаччини -
на о.Хортиця. Цілий день ми ходили по цій святій землі. Я побачила
там давні язичницькі капища - місця сили. По дорозі нам зустрічались
багато пам'ятників: Козаку Мамаю, Дмитру(Байді) Вишневецькому -
засновнику першої Запорозької Січі та іншім видатним діячам. Побували
на святі, побачили вистави. Особливо мене вразив концерт,
в якому приймали участь різні народи, які живуть на території цього краю.

        Після чудового дня ми сіли на електричку і поїхали в Нікополь, де я
сіла на поїзд і поїхала додому. 
        Від поїздки в мене залишились самі чудові враження. Нарешті
здійснилась моя мрія - я побувала на о.Хортиця. Я познайомилась
з чудовими людьми, які дуже люблять Україну, зберігають історичну
пам’ять, шанують своїх Захисників.
                   
                     Дякую, Наталія! Я ніколи не забуду цю мандрівку!

Немає коментарів:

Дописати коментар

                                         Карпати Не встигла я повернутись з Чорногорії, як мене покликали Карпати.  Бо фейсбук нагадав мені,...